Колись святий Йоан від Хреста сказав, що під вечір нашого життя ми будемо суджені за любов. І коли я придивляюся до свого життя, то бачу безліч втрачених можливостей, багато гріхів, мало любові і трохи віри. Єдине, що мене наповнює радістю це надія на те, що Бог сильний покрити усі мої гріхи, виправити усе зло, яке я зробив і дати мені можливість перебувати у Любові Всемогутнього Бога не по моїм заслугам, лише по Його милості. Але все це не має ніякого значення до тих слів, які сказав святий. Бог вимагає від нас любові. А любов є у цьому світі є справою, яку ми можемо виконати по наших силах. Тому таким важливим питанням є те, що саме нам довірив Бог.
Саме пошук свого місця в світі зовсім не для того, щоб мені було добре, лише для того, щоб виконувати Божу Волю є самим головним питанням для кожного християнина. Ми віримо, що Христос Своєю смертю відкрив нам Небо, однак ми залишаємося тут, на цій землі, для того, щоб проголошувати Його величні справи. Наказ до проповіді хоча і стосувався насамперед Апостолів та він був і для всієї Церкви. Церква залишилася тут, чекати Приходу Свого Господа для того, щоб проголошувати можливість покаяння і входу у Небесне Царство. І не можна звести цю місію лише до послуги єпископів та священиків. Проголошувати Любов, любити є наказ для кожного, хто хоче слідувати за Христом.
Але любити ми можемо по справжньому лише коли черпаємо сили з Джерела Любові, Самого Господа. Ми потребуємо Церкви, потребуємо Таїнств, потребуємо спільноти і тих, кого б ми могли любити. І все це не є для нас закрите, навіть попри наші гріхи. Бо ніхто не буде заперечувати, що ми і далі продовжуємо грішити. Може менше, але все одно маємо свої прив’язаності та слабкості. Тому любов є також в тому, щоб виконувати Божі Заповіді. Не наражатися на гріх і не шукати нагоди для цього. Берегти себе від впливу цього світу за словом Апостола.
Але часто ми шукаємо Любов там де Її нема. Приймаємо тілесні насолоди за любов. І попросту не вміємо жити. Наше життя часто зводить лише для того, щоб їсти, пити, спати. Тому ми потребуємо молитви для того, щоб відчувати Його силу для того, щоб могти боротися. Ніяка справа не може починатися з наших роздумів. Ми все це маємо принести на розсуд Богові. Просити в Нього благословіння. В певній мірі дозволу на всі ті звершення, які хочемо вчинити. Так, робила перша Церква, так діяли Апостоли після Вознесіння Христа.
Тому розпізнання Божої Волі і Її виконання безперервно пов’язане з молитвою. Християнин має постійно відчувати цю відповідь від Господа, Його підтримку. Тому і найстрашніші проблеми пов’язані з тим, що ти нічого не відчуваєш на молитві, не чуєш Бога.
Але що якщо почув? Що, якщо знаєш яка Воля Божа? Що, якщо все в твоєму житті є відоме і просте? Чи зупинитися і сидіти на місці? Чи перестати шукати Божу Волю? Мені здається, що головне постійно вдивлятися у Його Обличчя, постійно відчувати Його Любов, постійно прагнути бути у Його Присутності. І навіть гріхи і слабкості не мають бути на заваді цьому прагненню. Сама потреба у Богові є ключовою у житті християнина. Бачити Христа в усьому і у всіх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Во имя Отца и Сына и Святого Духа - Валерий Бартахов Прочитав журнал я не нашёл в нем никаких упоминаний о Духе Святом. На мой вопрос: Вспоминают ли на служениях лютеране о Святом Духе? Ответили, что при начале и окончании богослужений говорят: «Во имя Отца, Сына и Святого Духа». – Фактически знаний и практики о крещении и получении Духа Святого лютеранская церковь не имеет.
Владимир Проворов, когда просит читателей посмотреть на лютеранскую церковь, то пишет во фразе «нашу Церковь», Церковь - с прописной буквы. Прописной буквы достойна только Церковь на небесах. – Ибо Церковь на небесах и тот, кто принял на земле Духа Святого, свободны от тех недостатков, которые брат Владимир раскрывает в своей статье. Нерадивые и не принявшие Духа Святого христиане переполнили церкви на земле: Поэтому лютеранская церковь и другие религии не были весомой преградой для прихода Гитлера (сатаны) в мир. А чтобы не оказался наш дальнейший труд бесполезным, необходимо лично каждому утром и вечером свою земную жизнь вверять: Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Никакой бес, никакой дух и никто не сможет захватить обманом вашу душу и тело, если вы доверитесь Богу или Христу и Духа Святого примете: И нерадивые христиане не смогут скрыть своих действий от тех, кто получит Духа Святого.
И сказал Господь: «Кто-нибудь из вас, имея друга, придет к соседу в полночь и скажет ему: Сосед! дай мне взаймы три хлеба, ибо друг мой с дороги зашел ко мне, и мне нечего предложить ему: А тот изнутри скажет ему в ответ: Не беспокой меня, двери уже заперты, и дети мои со мною на постели; не могу встать и дать тебе. Если, говорю вам, он не встанет и не даст ему по дружбе с ним, то по неотступности его, встав, даст ему, сколько попросит. И Я скажу вам: Просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам. Ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят. Какой из вас отец, когда сын попросит у него хлеба, подаст ему камень? Или, когда попросит рыбы, подаст ему змею вместо рыбы? Или, если попросит яйца, подаст ему скорпиона? Итак, если вы, будучи злы, можете даяния благие давать детям вашим, тем более Отец Небесный даст Духа Святого просящим у Него» (Лук.11:5-13; Матф.3:11; Мар.1:8; Лук.3:16; Иоан.1:33; Деян.1:5; 11:16; 1Кор.12:13).
